Правила самоконтролю

     При регулярних заняттях фізичними вправами дуже важливо систематично стежити за своїм самопочуттям та загальним станом здоров'я. Самопочуття після занять фізичними вправами повинне бути бадьорим, настрій гарним. Той, що займається не повинен відчувати головного болю, розбитості й відчуття перевтоми. При наявності сильного дискомфорту варто припинити заняття та звернутися за консультацією до фахівців. Застосовувані навантаження повинні відповідати фізичній підготовленості та віку.

     Кращою формою самоконтролю є ведення щоденника. У ньому рекомендується фіксувати обсяг та інтенсивність тренувальних навантажень, результати прикидок та змагань, деякі об'єктивні та суб'єктивні показники стану організму в період занять фізичними вправами. В щоденнику самоконтролю треба відображати як дані спокою, так і певну інформацію про характер виконаної м'язової роботи та про реакцію на неї організму.

   

 Загальновизнано, що достовірним показником тренованості є пульс. Оцінку реакції пульсу на фізичне навантаження можна провести методом зіставлення дані частоти серцевих скорочень у спокої (до навантаження) й після навантаження, тобто визначити відсоток частішання пульсу.

     Цей показник подає важливу інформацію про діяльність серецево - судинної системи. У нормі в дорослої нетренерованої людини частота серцевих скорочень (ЧСС) коливається в межах 60-89 ударів у хвилину. У положенні лежачи пульс у середньому на 10 ударів менше ніж, стоячи.  Пульс замірюють завжди в тому самому положенні (лежачу, стоячи, сидячи). 

     У щоденнику самоконтролю записується число ударів пульсу і відзначається його ритмічність.
     Про відповідь застосовуваного навантаження функціональному стану тих хто займається можна судити по дослідженню пульсу перед початком чергового заняття. Це допомагає виявити залишкове стомлення від попереднього заняття і готовність організму до чергового, починати яке треба у бадьорому, діяльному стані. Щоб перевірити відновлення пульсу, до початку занять треба відпочити сидячи 3-5 хвилин і порахувати пульс за 1 хвилину. Якщо
перед кожним заняттям визначається приблизно однакова величина пульсу, це говорить про відновлення його до початку чергового заняття. Величину пульсу менше 60 ударів оцінюють на відмінно, 60-74 гарна, 74-89-задовільна і більше 90 ударів у хвилину -як незадовільну.
     Але не тільки пульсу варто приділяти увагу. Бажано, якщо є можливість, вимірювати також артеріальний тиск до і після навантаження. На початку навантажень максимальний тиск підвищується, потім стабілізується на певному рівні. Після припинення роботи (перші 10-15 хвилин) - знижується нижче вихідного рівня, а потім приходить у початковий стан. Мінімальний ж тиск при легкому або помірному навантаженні не змінюється, а при напруженій важкій роботі небагато підвищується.

     Оцінка функцій органів дихання. Потрібно пам'ятати, що при виконанні фізичних навантажень різко зростає споживання кисню працюючими м'язами і мозком, у зв'язку з чим зростає функція органів дихання. За частотою дихання можна судити про величину фізичного навантаження.
Також дуже важливо зробити
    Регулярні заняття фізичними вправами призводять до змін функціонального стану організму, у зв'язку з чим необхідно систематично здійснювати спостереження за здоров'ям. Самоконтроль сприяє фіксуванню зміни, що відбуваються у функціональному стані та фізичному розвитку, дає можливість запобігати розвитку перевтоми і хворобливого стану, а також своєчасно помітити і проаналізувати позитивні зміни в організмі.

Перші ознаки втоми:

● відчуття знесилення, коли людина відчуває, що не в змозі належним чином продовжувати тренування;
● нестійкість і відволікання уваги;
● порушення в моторній сфері — рухи сповільнюються або, навпаки, стають поспішними, нескоординованими;
● погіршення пам’яті і мислення, особливо при виконанні розумової роботи;
● послаблення волі, рішучості, витримки, самоконтролю;
● сонливість.